Панкраген (Pancragen) біорегулятор 20мг

Панкраген - природний тетрапептидний біорегулятор, купити його можна в нашому інтернет-магазині, він чинить первинний вплив на підшлункову залозу. Дослідження Pancragen засвідчили, що він допомагає контролювати рівень цукру в крові, покращує ендокринну функцію підшлункової залози, регулює експресію мелатоніну і знижує частоту і тяжкість метаболічного синдрому. Він був досліджений і становить інтерес для лікування як діабету, так і метаболічних наслідків старіння. Панкраген можна розглядати як антивіковий пептид для підшлункової залози.

Панкраген

Панкраген - це природний тетрапептидний біорегулятор, який, як випливає з назви, чинить первинний вплив на підшлункову залозу. Не плутати з тестом PancraGEN на основі ДНК. Було показано, що
Pancragen допомагає контролювати рівень цукру в крові, покращує ендокринну функцію підшлункової залози, регулює експресію мелатоніну і знижує частоту і тяжкість метаболічного синдрому. Він був досліджений і становить інтерес для лікування як діабету, так і метаболічних наслідків старіння. Певною мірою Панкраген можна розглядати як антивіковий пептид для підшлункової залози.

Панкраген і старіння

Дослідження клітин підшлункової залози показують, що Панкраген стимулює експресію низки чинників диференціювання, які контролюють ріст ацинарних і острівцевих клітин Лангерганса. Останні відповідають за інсулін і глюкагон. Хоча це може здатися не антивіковим ефектом.

має бути зрозуміло, що відновлення поліпшеного росту і диференціювання є особливістю молодих, здорових тканин. Поліпшення цих параметрів, особливо в старих тканинах, є фундаментальним антивіковим ефектом. В інших розділах про Панкраген розкриватимуться додаткові причини для його класифікації як антивікового пептиду. Зокрема, його здатність змінювати епігенетичну регуляцію ДНК для поліпшення експресії генів є однією з найяскравіших ознак того, що
Pancragen може повернути час назад, щоб сприяти функціонуванню ДНК, яке більше відповідає молодості,

Панкраген і метаболічні розлади

Додатковим підтвердженням ідеї про те, що Панкраген є антивіковим пептидом, є його вплив на метаболічні порушення. Дослідження показують, що метаболічна дисрегуляція у літніх людей, принаймні частково, спричинена змінами секреції мелатоніну під час сну. Цей дефіцит мелатоніну, мабуть, спричинений змінами рівня інсуліну, що дає змогу припустити, що втрата функції інсуліну, як під час захворювання, так і в результаті старості, може бути відповідальною за зміни секреції мелатоніну, який потім відповідає за деякі інші симптоми метаболічного синдрому.

Ґрунтуючись на вищевикладеному, зрозуміло, що введення Панкрагену, який допомагає нормалізувати секрецію інсуліну, може ще більше зменшити симптоми метаболічного синдрому за рахунок нормалізації секреції мелатоніну. 

Насправді, саме це і показують дослідження. Введення Панкрагену знижує рівень глюкози, але також знижує концентрацію інсуліну в плазмі, а також індекс інсулінорезистентності, що є переконливим доказом того, що Панкраген має прямий вплив на передачу сигналів мелатоніну.

Як екзогенний, так і ендогенний мелатонін інгібує патофізіологічні механізми метаболічного синдрому і нормалізує обмін речовин. Дослідження показують, що рецептори мелатоніну існують у підшлунковій залозі, де вони слугують для модуляції передавання сигналів інсуліну та глюкагону в добовому (чутливому до денного світла) режимі. Існує багато нових досліджень, присвячених тому, як порушення передачі сигналів мелатоніну пов'язані з розвитком діабету 2 типу та метаболічного синдрому.

Якщо мелатонін впливає на підшлункову залозу, то цілком імовірно, що існує механізм зворотного зв'язку, за допомогою якого глюкагон та інсулін сигналізують шишкоподібній залозі про необхідність збільшення або зменшення вивільнення мелатоніну.

Фактично, ця петля зворотного зв'язку існує і при діабеті 2 типу, мабуть, відповідає за додаткові метаболічні ефекти, що виникають за цієї версії захворювання, які є менш поширеними при діабеті 1 типу. Це могло б пояснити, чому здатність Панкрагена регулювати секрецію інсуліну підшлунковою залозою також чинить благотворний вплив на інші симптоми метаболічного синдрому.

Панкраген і судинна система

Одним із найсерйозніших наслідків діабету є порушення функції дрібних кровоносних судин, які називаються капілярами.
Підвищений рівень глюкози призводить до того, що ці капіляри спочатку стають негерметичними, а потім відмирають, оскільки клітини, які їх складають, так звані ендотеліальні клітини, стають дисфункціональними, а потім помирають. Багато довгострокових наслідків діабету, як-от хвороби серця, нирок, еректильна дисфункція та втрата кінцівок, є результатом ушкодження та втрати капілярів.